Людське життя, як ріка — кожна мить неповторна. Організм невпинно поновлюється. Кожній тканині, органу властивий свій темп змін. Юнґ порівнював шлях людини з проходженням сонця небосхилом. Так і зміни в організмі спочатку відбуваються на шляху росту, після того — інволюції (старіння). Для кожного віку притаманний свій рівень фізичного, психічного, соціального, духовного розвитку.
Є думка, що чим рідше працює серце, тим економніше і «краще» воно працює. Як приклад часто наводилися серця людей, які професійно займаються спортом. Їхній ритм серцевих скорочень схильний до брадикардії, більш рідкісного пульсу.
Додам кілька слів до передостанньої статті про власний Шлях та особисту Дхарму. Гадаю, читач вловив основну тезу про зв’язок дхарми з Істинними бажаннями людини — Істинні бажання і ведуть людину її власною Дхармою.
З часу написання Йоґа сутри пройшло близько двох тисяч років. За цей час твір велику кількість разів коментували та перекладали на безліч мов. Тільки в стародавній та середньовічній Індії відомо не менше десятка розгорнутих (це м’яко сказано), докладних коментарів до Йоґа Сутри
Воістину, санскрит — мова прикметників. У тому сенсі, що досить часто найцікавіша інформація міститься в барвистих епітетах і описах, які ми, виховані на канцеляриті та інфостилі, звикли перегортати.
У західному колоезотеричному дискурсі практично загальноприйнятими вважаються такі (або схожі) картинки чакр. Втім, в індійських гравюрах ми зустрічаємо дещо інакші, до того ж відмінні зображення.
Багато дослідників, що працюють у сфері індуїстської тантри в регіоні Ассам, часто припускають тісний зв’язок між традиціями індуїстської шакта-тантри з місцевими традиціями. Моя робота підкреслює цю кореляцію, показуючи віру людей у без (bez),«сільського шамана» або «тантра-мантра доктора», який проводить магічні зцілення, а також віру людей у відьом, які практикують чорну магію.
Амрітасіддхі – це основоположна робота в текстологічній традиції хатха-йоґи. Шеффер (2002: 518–519) наводить цитати з неї в «Йогачінтамані» (Yogacintāmani,близько1600 р. н. е.) і «Хатхапрадіпікаджьотшна» (Hathapradīpikājyotsnā, 1837 р. н.е.).
У своєму класичному розумінні, представленому в «Гатха-йоґа-прадіпіці» (Haṭhapradīpikā) Сватмарами (Svātmārāma), Гатха-йоґа є шиваїтським (Śaiva) запозиченням старішого методу духовного звільнення (екстраведичного сотеріологічного методу).
Йоґа є популярною формою нетрадиційної та альтернативної медицини, що практикується як у розвинених, так і у країнах, що розвиваються. Сексуальні дисфункції у жінок спостерігаються постійно, але далеко не завжди вони піддаються адекватному клінічного аналізу.
Продовживши вивчати санскритський текст Шат-чакра-нірупани, виявив ще одну значну неточність. Причому навіть не перекладу, а його розуміння. Рядок стосується структури (або символіки) муладхари.
Ще одне поширене серед сучасних чакральних «фахівців» упередження, яке породжено «маленькою» помилкою в перекладі Авалона - це зображення на чакрах богинь Дакіні та ін.
Концепцію чакр для європейського читача відкрив англійський дослідник і, ймовірно, практик Артур Авалон (англ. Arthur Avalon). Нещодавно правда з’явилася версія, що насправді це дві людини - сам сер Джон Вудрофф (англ. John Woodroffe) і його індійський вчений друг, який і зробив усі роботи з перекладу текстів.
"Йоґа-сутра не є цілісним текстом, який написав один автор в певний проміжок часу, а складається з кількох цілісних фрагментів, що написані у різних Традиціях, які значно віддалені одна від одної у часі." Далі Вашій увазі - повний переклад статті Андрія Сафронова, Президента Української федерації йоги.
Точне датування Йоґа сутри залишається предметом суперечок учених, які я не буду цитувати в цій статті. Бажаючі можуть знайти точки зору й аргументи, що висловлюються з цього приводу у роботах Ніколаєвої, Ферштайна й ін. Водночас навколо Йоґа Сутри існує величезна кількість міфів, що поширюються, звичайно, людьми, які мало розуміються, але від цього є не менш шкідливими.
Асани (санскр. – зручне положення тіла), фізичні вправи в системі хатха йоґи, які в першу чергу впливають на кістково-м’язевий апарат, який виконує в організмі опорну та рухові функції, переміщаючи та утримуючи тіло у просторі. Стан і функція кісток, м’язів, зв’язок та суглобів контролюється центральною нервовою системою, периферичною ланкою якої є величезна кількість різноманітного роду рецепторів.
Дослівно із санскриту уддіяна — злетіння, спрямовування вгору, — що ілюструє підтягнуту вгору передню черевну стінку в цій практиці, з одного боку. З іншого — очікуваний енергетичний ефект (про нього — нижче в статті).
В останні десятиліття галузь медицини, яка пов’язана з дослідженнями хребетного стовпа, розвивається особливо бурхливо. Тримаючи руку на пульсі подій, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) за підтримки ООН присвятила минуле десятиліття всебічному дослідженню захворювань опорно-рухового апарату людини, оголосивши 2000-2010 роки «декадою кісток і суглобів».
Використання килимка розміром з рушник, який визначає простір, де людина практикує йоґу, здається цілком сучасним. Проте, існують історичні приклади розміру, якості та типу поверхні, на якій повинен займатися йоґ. Задовго до появи інноваційного килимка-підкладки, представленого Анджелою Фармер, і комерційного просування екологічно чистих липких карематів, канонічний килимок для йоґи мав довгу і захоплюючу історію.
Ефективність оздоровчого впливу хатха-йоги залежить від грамотного використання асан, якщо говорити мовою лікарів - призначення за потребою організму. Розуміння принципів використання асан хатха-йоги під різні потреби тіла базується на розумінні їх механізмів впливу на організм людини. У традиційній літературі з йоги зазвичай виділяють наступні механізми: механічний (локальна дія); гуморальний (зміна гідростатичного тиску); рефлекторний; гормональний; стресовий; психосоматичний; енергетичний.
У попередній статті я визначив концептуально своє бачення ішварапранідгани. Тепер я спробую розглянути це питання з більш «практичної» точки зору, під кутом того, як саме формувати цей стан і з яких елементів він складається. Як методологію розгляду я візьму концепцію чакральної системи людини. І для того, щоб не виникало непорозумінь під час читання статті, зроблю кілька застережень. 1. Зрозуміло, Патанджалі не згадує про чакри в очевидному вигляді, тим більше, в контексті ішварапранідгани. Питання про те, звідки і коли ця концепція з'явилася в йозі...
Наступні кілька сутр Патанджалі присвячує питанню швидкості розвитку: तीव्रसंवेगानामासन्नः ॥ २१॥ 1.21. tīvra-saṃvegānām-āsannaḥ tīvra – найвищий, екстремальний, граничний; saṃvegānām (чол. р., род. відм., множ.) – намір; āsannaḥ (чол. р., наз. відм., одн.) – близько; тобто строфу, з урахуванням попередньої, щодо того, що праджні передують шраддха, вир'я, смриті і самадхі, можна перекласти і зрозуміти таким чином: 1.21. Близько при максимальному намірі. тобто між прозрінням (праджнею) і етапами, що передують йому...