Про істинні бажання та життя по суті

Додам кілька слів до передостанньої статті про власний Шлях та особисту Дхарму. Гадаю, читач вловив основну тезу про зв’язок дхарми з Істинними бажаннями людини — Істинні бажання і ведуть людину її власною Дхармою. У статті, яку я раджу перечитати, я пояснив, що істинні бажання — зовсім не те, що банальні потреби, а також відрізняються від невротичних і нав’язливих бажань, вони творчі і глобальні, але прикладне питання — як же відрізнити їх «зсередини», залишається актуальним.

Це питання не має універсальної відповіді й завжди вимагає зусиль, адже це і є основне питання життя кожної людини й суть її самопізнання. Можна сказати, що вміння розрізняти істинне від не істинного всередині себе, — є певною внутрішньою культурою, яка виховується через багато проб та помилок, їх осмислення й концептуалізацію, отримання «зворотного зв’язку» від Світу. Взагалі, йоґа — це внутрішня культура. Суть цієї практики зводиться до наступного. Ми відчуваємо певне бажання, помічаємо весь спектр переживань, пов’язаних із ним, приймаємо тотальне рішення слідувати йому й тоді, згодом, актуалізуємо ступінь вдоволення. Чи стали ми щасливіші, пройшовши цей шлях, незалежно від результату, адже бажання не завжди збуваються так, як ми гадали, навіть, якщо слідуємо їм. Якщо так — то ті відчуття, які ви переживали на початку, і були вашим власним відчуттям Істинного бажання. Якщо ні, навіть досягнувши бажаного, ви не відчуваєте щастя і вдоволення — ви набули інший безцінний досвід — навчилися відчувати не істинні бажання. Буде добре, якщо ви проаналізуєте природу цього бажання, його зовнішнє і внутрішнє джерело. Зовнішнім джерелом можуть бути бажання або думка інших людей, у які ви втягнулись, реклама, тренди і т. д. Внутрішніми можуть бути витіснені справжні бажання, породжені цим неврози, несприятливі зав’язки з людьми і т. д. Згодом, якщо така практика є постійною, точність розпізнавання своїх бажань стане вище.

Проте, можна виділити декілька принципів, спираючись на які, можна спростити роботу із самосвідомістю.

1. Істинні бажання — не метушливі. Вони не будуються на дитячому істеричному стані «хочу негайно, а-а-а!». Вони не з’являються раптово й не залежать від поточних коливань настрою. Імовірніше, вони назрівають у глибині і присутні фоном, м’яко і впевнено підштовхуючи до свого здійснення.

2. Істинні бажання завжди творчі.

3. Навіть якщо нам подобається саме бажання, але кроки до його здійснення не приносять радості — це не істинне бажання.

4. Якщо бажання надто легко здійснити чи воно є, за своєю сутністю, повторенням уже виконаного чи пережитого, не розвиває — ймовірно, це також «не воно».

Є також простий критерій для того, щоби зрозуміти, чи живете ви по суті. Спробуйте уявити, що через і 10 і 20 років ви робите те саме, що й зараз. Якщо вас це не лякає — усе, ви живете своєю дхармою. Якщо ні, ба більше, дедалі частіше приходять думки про те, що життя проходить — поверніться до питання про істинні бажання. Однак, будемо реалістами — якщо ви живете за дхармою, то через 10 і 20 років ваше життя буде вже зовсім інакшим.