+38 (098) 708 09 08 м. Львів, вул. Залізнична 20
Джеймс Маллінсон. "Амрітасіддхі (Amritasiddhi): Тантричний текст буддійського походження, який використовують у практиці хатха-йоґи"
2016
Джеймс Маллінсон.

Джеймс Маллінсон. «Амрітасіддхі (Amṛtasiddhi): Тантричний текст буддійського походження, який використовують у практиці хатха-йоґи»

3 липня 2016

Джеймс Маллінсон (James Mallinson)

SOAS, Лондонський університет

Jm63@soas.ac.uk

Як і багатьом співавторам цієї праці, мені дуже пощастило, що професор Сандерсон був куратором моєї докторської дисертації, присвяченій критичному аналізу раннього тексту хатха-йоґи «Кхечарівідья» (Khecarīvidyā). Починаючи роботу над текстом і впродовж декількох наступних років, я сподівався, що енциклопедичні знання професора Сандерсона щодо збірки шиваїстських текстів (Śaiva)дадуть нам змогу знайти в ній витоки кхечарі-мудри (khecarīmudrā),головної практики хатха-йо згідно Кхечарівідьї (Khecarīvidyā). Однак, попри те, що існує ряд прикладів подібних технік, схоже, в ранніх шиваїстських працях ця практика докладно не описувалася. Впродовж наступних років, коли я більш детально вивчав збірку ранніх текстів хатха-йоґи(порівняно з обширною шиваїстською збіркою, вона дуже маленька, і навіть одна особа може її легко прочитати), я дійшов висновку, що майже всі практики, які відрізняють хатха-йогу від інших методів йоґи, були унікальними у період їх систематизації. Через це їх опис неможливо знайти у збірці більш ранніх шиваїстських текстів, незважаючи на часті твердження в похідних текстах, що хатха-йога сформувалася на основі шиваїстських практик (або «тантри» у широкому значенні).

Проте у збірці текстів хатха-йоґи все ж фігурують поняття тантри.

Кхечарі-мудра, яка є вхатха-йозі, наприклад, також одна з ранніх шиваїстських практик. Коли мене запросили виступити на симпозіумі, організованному в Торонто на честь професора Сандерсона, я вирішив викласти свої доволі невпорядковані думки на цю тему і підготував доповідь під назвою «Шиваїстські ідіоми хатха-йоґи» (Haṭhayoga’s Śaiva Idiom). Я зрозумів безґрунтовність своїх теорій вже вдома, через кілька місяців після симпозіуму.

______________

*Це чорновий варіант статті для публікації в ювілейній збірці для професора Алексіса Сандерсона, що також включає ідеї авторів, які були учасниками симпозіуму в Торонто у березні 2015 р. Збірка редагується Домініком Гудалом, Шаманом Хатлеєм і Харунага Ісааксоном і буде надрукована видавництвом Brill. Я дякую Алексісу Сандерсону, Пітеру Даніелу Шанто і Джейсону Бірчу за те, що читали зі мною різні редакції видань Амрітасіддхіу 2013–2016 роках; Куртісу Шефферу та Леонарду Ван Дер Куіджпу за те, що поділилися зі мною фотографіями роздруківок з копії мікроплівки зі свідченнями С. Професор Шеффер також люб’язно поділився своїм примірником видання тибетського перекладу Амрітасіддхі (Amṛtasiddhi), що подається у свідченні С. Я дякую Вісванату Гупті за його допомогу у транскрибуванні манускрипту Грантха М. Моє нещодавнє вивчення Амрітасіддхі (Amṛtasiddhi)сталоможливим завдяки гранту Consolidator Grant Європейської ради досліджень (ERC) для фінансування п’ятирічного Проекту з хатха-йоґи: http://hyp.soas.ac.uk.

Разом із двома колишніми студентами професора Сандерсона, докт. Пітером-Даніелем Шанто і докт. Джейсоном Бірчем, я почав читати манускрипт із найбільш раннім текстом, датовний XII ст., який містив описання багатьох основних принципів і практик хатха-йоґи – Амрітасіддхі (Amṛtasiddhi). На той момент я вже був знайомий з текстом, завдяки професору Сандерсу та іншим, але з більш пізніх варіантів манускрипту. Коли ми прочитали раннє писання, зрозуміли, що Амрітасіддхіукладено в буддійському середовищі в рамках Ваджраяни (Vajrayāna).

Отже моє визначення хатха-йоґи,що містило шиваїстськуідіому, потрібно було ще раз переглянути. Можливо, слід говорити про «тантричне підгрунтя». Але я відкладу міркування на цю тему, а в даній короткій роботі зосереджусь на тексті Амрітасіддхі, зокрема на тих його особливостях, які свідчать про те, що він був складений у рамках Ваджраяни. Зараз я готую критичне видання і переклад цього тексту з коментарями докт. Шанто. Ця стаття є результатом нашої спільної роботи.

Незважаючи на те, що наша стаття неповна, я впевнений, що висновки щодо походження тексту, які містяться в ній, обґрунтовані (і подальша робота над текстом надасть додаткові і доповнюючі докази) і що вона доволі важлива для виправдання попередньої публікації. Наступні публікації будуть посилатися на твердження, викладені у цьому унікальному тексті.

Амрітасіддхі (Amṛtasiddhi)

Вперше увагу науковців до важливості Амрітасіддхі привернув професор Куртіс Шеффер (Kurtis Schaeffer) у своїй статті, що була надрукована у 2002 році. Я наведу тільки ключові моменти його багатої та глибокої статті. Шеффер зосереджується на тексті манускрипту XII ст., роздруківках фотографій з мікроплівки, якими професор Леонард ван дер Куіджп (Leonard van der Kuijp) поділився зі мною. На час створення мікроплівки манускрипт був у Пекіні, хоча професор Шеффер переконаний, що його повернули до Тибету. Унікальність манускрипту в тому, що він двомовний і має три регістри: санскритський текст, написаний непальським або східно-індійським шрифтом, транслітерація санскриту тибетським рукописним шрифтом і переклад на тибетську тибетським курсивним письмом.

Цей манускрипт має відношення до того, про що йдеться у позначеннях С. Інші зібрані свідчення тексту значно давніші, ніж С (найдавніші датуються XVII ст. К1) . В них редакція видалила або приховала деякі буддійські особливості, що є в С. Ці докази можна розділити на дві групи.

До першої належить єдиний манускрипт Грантха з Державної бібліотеки сходознавства в Майсурі (М2), до другої – сім північно-індійських і непальських манускриптів, два з дослідницього центру Maharaja Man Singh Pustak Prakash у Джодхпурі (J1 та J2= J) і п’ять з центру непальсько-німецького проекту зі збереження манускриптів (Nepal-German Manuscript Preservation Project). (K1 – K5 = K5).

Текст Амрітасіддхі складається з 292 віршів, розділених на 35 коротких вівек (vivekas)6. Перші десять вівек знайомлять з йогічним тілом і його складовими. 1–13 вівеки говорять про три методи управління цими складовими (махамудра, махабандха і махаведха – mahāmudrā, mahābandhaіmahāvedha), а вівека 14 – про практику (абх'яса – abhyāsa) і варіанти поєднання цих трьох методів. Вівеки15–18 розповідають про чотири стани шукача, 19–33 – про чотири стани (avasthās) йоґи, а 34–35 – про завершальну трансформацію тіла, що веде до нірвани (nirvāna).7

Амрітасіддхіу традиції хатха-йоґи

Посилання на першоджерела та запозичення.

Амрітасіддхі – це основоположна робота в текстологічній традиції хатха-йоґи 8. Шеффер (2002: 518–519) наводить цитати з неї в «Йогачінтамані» (Yogacintāmani, близько1600 р. н. е.) і «Хатхапрадіпікаджьотшна» (Hathapradīpikājyotsnā, 1837 р. н.е.) 10. До того ж, кілька текстів хатха-йоґи містять цитати з Амрітасіддхі. В тексті Goraksaśataka,датованому XIII ст., є три піввірші з Амрітасіддхі 11. Vivekamārtanda,що теж найімовірніше написаний у XIII ст., компонує чотири вірші Амрітасіддхі у три.12Amaraughaprabodha,датований XIV ст., містить шість віршів з Амрітасіддхіі переказує їх в інших джерелах. 13 Goraksayogaśāstra(XV ст. або раніше) запозичив два з половиною вірші 14 і цитати тексту. Śivasamhitā,датованийXV ст., містить найбільше віршів з Амрітасіддхі – 34. 15Хатхайогапрадіпіка (Hathapradīpikā)має п’ять піввіршів з Амрітасіддхі,але, можливо, вони запозичені з Amaraughaprabodha,так як всі повторювані уривки є також у цьому тексті. 16

Доктринніінновації

ДеяківченняАмрітасіддхінемаютьранніхзгадокієосновоюбільшпізніхтекстівхатха-йоґи:відтворенідослівно,якзазначеновище,абооб’єднаннівновігрупи.Це можна підсумувати так:

1. Йогічне тіло

(а)Амрітасіддхіє першим текстом, що проектує на тіло стародавню трійку: сонце, місяць і вогонь. Ідея місяця в черепі, з якого стікає амріта, є в багатьох більш ранніх тантричних текстах, але та, що про сонце в животі, є новою, як і злиття сонця та вогню.

Місяць

meruśṛṅge sthitaś candro dviraṣṭakalayā yutaḥ |

aharniśaṃ tusārābhāṃ sudhāṃ varṣaty adhomukhaḥ ||3.1||

Місяць знаходиться на піку Меру і має 16 цифр. Перевернутий догори вниз, він ллє нектар згори вдень і вночі.

Сонце

madhyamāmūlasaṃsthāne tiṣṭhati sūryamaṇḍalaḥ| kalādvādaśasaṃpūrṇo dīpyamānaḥ svaraśmibhiḥ ||4.1|| ūrdhvaṃ vahati dakṣeṇa tīkṣṇamūrtiḥ prajāpatiḥ | vyāpnoti sakalaṃ dehaṃ nāḍyākāśapathāśritaḥ ||4.2|| grasati candraniryāsaṃ bhramati vāyumaṇḍale | dahati sarvadhātūṃś. ca sūryaḥ sarvaśarīrake||4.3||

2d °pathāśritaḥ ] CK4 ; yathāśritaṃ K3, yathāśritaḥ cett.

3b °maṇḍale ] conj. Szántó; °maṇḍalaiḥ C, °maṇḍalaṃ cett.

«(1) Сфера сонця сяє в основі центрального каналу, довершена 12 “променями”. (2) Володар творінь (Prajāpati) з яскравою зовнішністю рухається вгору по правій стороні. Переміщуючись по пустотах (ākāśapatha) 17каналів, він пронизує все тіло. (3) Сонце поглинає сік місяця, мандрує в сфері вітру і спалює всі складові у всіх тілах».

Вогонь

kalābhir daśabhir yuktaḥ sūryamaṇḍalamadhyasthaḥ | vasati vastideśe ca vahnir annavipācakaḥ ||5.1||

yo vai vahniḥ sa vai sūryo yaḥ sūryaḥ sa hutāśanaḥ | etāv ekātmakau dṛṣṭau sūkṣmabhedena bheditau ||5.2||

1b °madhyasthaḥ ] conj.; °madhyataḥ CJK2 K3 K4, °madhyagaḥ Y, °madhyata K1

1c vasati vastideśe ] conj.; vasati vatideśe C, vasate vastideśe Y, vasatir asthideśe cett.

2a ekātmakau ] conj. Сандерсон; ekatarau codd.

2d bheditau ] C; bhedinau cett.

«(1) У середині сфери сонця в животі живе вогонь, що перетравлює їжу, і має він десять “рукавів”. (2) Вогонь – це сонце; сонце – це вогонь. Обоє виглядають однаково, [але] трохи відрізняються».

(b) Вживання слова бінду(bindu)у значенні «сІм’я», його ототожнення з амрітою, що капає з місяця і яку треба зберегти для життя, а також приналежність і чоловікам, і жінкам – це все нові ідеї, висловлені в Амрітасіддхіі процитовані у більш пізніх текстах хатха-йоґи.

i.adhaś candrāmṛtaṃ yāti tadā mṛtyur nṛṇāṃ bhavet ||4.11||

11a yāti ] K; yati C, °mṛtaṃ yasya J

«Нектар безсмертя лине з місяця донизу; в результаті людина помирає».

іі.bindupātena vṛddhatvaṃ mṛtyur bhavati dehinām ||21.3|| «Падіння біндуспричиняє старіння людини [і] її смерть».

ііі.sa bindur dvividho jñeyaḥ pauruṣo vanitābhavaḥ |

bījaṃ ca pauruṣa prokta rajaś ca strīsamudbhavam ||7.8|| anayor bāhyayogena sṛṣṭi samjāyate n ām. | yadābhyantarato yogas tadā yogīti gīyate ||7.9||

kāmarūpe vased bindu kūṭāgārasya koare |

pūrṇagiri mudā sparśād vrajati madhyamāpathe ||7.10|| yonimadhye mahāketre javāsindūrasannibham |

rajo vasati jantūnā devītattvasamāśritam ||7.11|| binduś candramayo jñeyo raja sūryamayas tathā | anayo sagama sādhyah kūāgāre ’tidurgha e. ||7.12||

9cd yadābhyantarato yogas tadā yogīti gīyate ] CHPJ; yadā tv abhyantare yogas tadā yogo hi bhaṅyate. cett.

10a kāmarūpe ] C; kāmarūpo J

10b kūṭāgārasya° ] em.; kuṭāgārasya C; kūṭādhāraṅya J J , kūṭādhārasya K K K 10d pūrṅagirim ] C (Tibetan transcription); pūrṅagiri. cett. _ mudā ] C;

sadā J

10d vrajati ] C; rājanti cett.

11d °samāśritam ] conj. Sanderson; samādhṛtam C, °samāvṛta K , samāvṛtaḥ cett.

12d kūṭāgāre. ] kuṭāgāre. C

«(8)Відомо,щобіндубуваєдвохвидів:чоловічетажіноче.Кажуть,щосім’я(bīja)чоловічогороду, араджас (жіночарепродуктивнарідина) – жіночого. (9) В результаті їх зовнішнього злиття створюються люди. Коли вони зливаються внутрішньо, то одного називають йогом. (10) Біндуміститься в Kāmarūpaу глибинах багатоповерхового палацу(kūṭāgārasya). 18 Після дотику, з насолодою воно йде до Pūrnagiriпо центральному каналу. (11) Раджас міститься на великому священному полі у промежині (yonimadhye).

Воно таке червоне, як китайська троянда, і знаходить притулок у божественному елементі (devītattvasamāśritam).(12) Відомо, що бінду (bindu) – з місяця, а раджас – із сонця. Їх злиття має відбуватись у найнедоступнішому багатоповерховому палаці».

(c) Зв’язок між мисленням і диханням вивчався ще з часів «Чхандогья Упанішади» (Chāndogya Upanisad). (6.8.2). Амрітасіддхі (Amtasiddhi) – перший текст, де йдеться про те, що мислення, дихання і біндупоєднані, і це твердження можна знайти у багатьох пізніших текстах хатха-йоґи.

calaty aya yadā vāyus tadā binduś cala smta | binduś calati yasyāya citta tasyaiva cañcalam ||7.17||

17a calaty ayaṃ yadā ] C; yadāyan calate M , yadā caṃcalate JK, calaty eṣa yadā Y H J

17b calaḥ smrtaḥ ] JKY H J; calaḥ smṛ⌈ta⌉ḥ C, ca cañcalaḥ M

17c binduś calati yasyāyaṃ ] C; yasyāyan calate binduḥ M , yasyāyaṃ calate binduś JK, binduś calati yasyānge˙ Y H J

17d tasyaiva ] CKY H J; tasthyai M , tathaiva J

«Коли дихання коливається, бінду рухається; розум того, чиє бінду рухається, неcпокійний».

(d) Три грантхи (granthis).

Ідея системи трьох грантх Амрітасіддхі –брахми°, вішну° і рудри°, – розташованих уздовж центрального каналу тіла, які має пронизувати махаведха (mahāvedha) (13.10–11),дуже поширена в пізніх текстах хатха-йоґи.

2. Три практики: махамудра (mahāmudrā), махабандха (mahābandha), махаведха (mahāvedha) (вівеки 11–13).

Ці практики, які включють тілесні позиції та контроль дихання, застосовуються для того, щоб повітря при вдохові увійшло в центральний канал і піднялося вверх. Вони є нововведеннями Амрітасіддхі і подаються у всіх наступних текстах хатха-йоґи, хоча іноді мають інші імена.

3. Чотири авастхи (avasthās)

Чотири авастхи, «стани» або «стадії» практики йоґи (арамбха (ārambha), гата (ghata), paricaya (парічая),ніспанна (nispanna/nispatti), наведені в Амрітасіддхі(вівеки 19–33), описані і в багатьох санскритських текстах хатха-йоґи, а також згадуються у старому тексті Горахбані на хінді (шабди 136–139).

Окрім того, у вівеці 14 (абх'яса (abhyāsa) «практика») Амрітасіддхі детально описані, на відміну від інших текстів, внутрішні процеси, спричинені цими методами, в тому числі дихання.

Ознаки буддизму в Амрітасіддхі

В своєму аналізі Амрітассідхі (2002:521–524)Шеффер підкреслює, що цей текст унікальний серед тибетських буддійських праць, оскільки вважається, що його вчення присвячені дживанмукті (jīvanmukti), «звільненню при житті»,і роблять йогіна подібним до Шиви. Однак, незважаючи на ці шиваїстські ознаки, детальне читання манускрипту С (двомовного свідчення тексту, датованого XII ст.), доводить, що текст був складений в рамках Ваджраяни. Далі в ньому протиставляються його вчення з вченнями інших ваджраянських шкіл, а не шиваїстських.

Наведені нижче приклади свідчать, що манускрипт С в цілому наводить найкраще тлумачення тексту і подає буддійські вчення незмінними. В інших манускриптах саме буддійські доктрини, що містяться в С, або випадково включені, або неправильно трактовані (іноді представлені у викривлених формах), або навмисне змінені чи опущені.

Деякі з ознак буддизму в тексті доволі двозначні та неясні, тому редакторам тексту складно їх зберегти, і це помітно в більш пізніх свідченнях. Тому існує кілька варіантів термінології Ваджраяни (або буддійських): махамудра (mahāmudrā) (вівеки 11 і 31), ваджрапанджара (vajrapañjara) (7.26d), джнанасамбхара (jñānasambhāra) (6.9c, 20.2bc), шунья (śūnya) (8.2a, 8.8d, 8.10d, 19.15a, 20.7b, 25.1c), ніспанна (nispanna) (19.2c, 31.1c) та абхісека (abhiseka)(13.15a). Також в Амрітасіддхі 7.4 згадується таке поняття Ваджраяни, як чотири види насолоди:20

ānandā ye prakathyante viramāntā śarīrata |

te 'pi bindūdbhavā sarve jyotsnā candrabhavā yathā ||7.4||

c °āntāh. ] °āmtā. JK

«[Чотири] тілесні насолоди, останньою з яких є [насолода] припинення, сходять з бінду, так, як місячне світло сходить з місяця».

Інші буддійські ознаки тексту, знайдені в С, були навмисне опущені або змінені в пізніших свідченнях. Приклади наведені нижче. Цей список не є вичерпним; ймовірно, при подальшому детальному тлумаченні тексту буде знайдено більше прикладів.

1. Чіннамаста (Chinnamastā)

Манускрипт С відкриває вірш срагдхара мангала (sragdharā mangala) на честь богині Чіннамасти (Chinnamastā):

nābhau śubhrāravinda tadupari vimala maṇḍala caṇḍaraśme sasārasyaikasārā tribhuvanajananī dharmavartmodayā yā | tasmin madhye trimārge tritayatanudharā chinnamastā praśastā tām. vande jñānarūpā maranabhayaharā yoginī yogamudrām ||

a śubhrā° ] C; candrā° M2_ vimalaṃ ] C; vivaraṃ M2

c tasmin ] C; tasyāṃ M _ tri° ] M2 ; tre° C _ chinnamastā praśastā ] C;

cittahasthāṃ praśastāṃ M2

d tām. vande jñānarūpāṃ ] C; vande jñānasvarūpāṃ M2

«В зоні пупка лежить білий лотос. На його вершині – чиста куля сонця. В середині, на перетині трьох шляхів, – та, яка є суттю сансари [і] та, яку величають Чіннамастою (Chinnamastā), “та, голова якої відрізана”. Я поклоняюсь їй, тій, що усуває загрозу смерті, йогині, знаку йоґи».

До XVI ст. Чіннамаста не згадується в не-буддійських текстах (Бюнеманн, 2000:37). Її ваджраянське походження підтвердив Сандерсон (2009:240–241). Він відзначає, що епітет дхармодая (dharmodayā),який згадується вАмрітасіддхі як дхармавармодая, є «виключно буддистським». Можна заперечити і сказати, що цей мангальський (mangala)вірш доповнив текст після того, як він був відредагований ваджраянською традицією. Вірш також зустрічається в манускрипті Гранха М2 – зміненим: ім’я Чіннамасти подається в ньому як Чіттахастха (Cittahasthā), але епітети дхармавартмодая (dharmavartmodayā) і трітаятанудхара (tritayatanudharā) збережені. Раджастанський та непальський манускрипти не містять цього вірша.

2.чандоха (chandoha)

В Амрітасіддхі 1.16, в манускрипті С вживається характерний буддійський термін чандоха:21

sāgarāḥ saritas tatra kṣetrāṇi ketrapālakā | chandohā puyatīrthāni pīhāni pīhadevatā ||1.16||

16c chandohāḥ ] em.; chandohā C, sambhedāḥ M2 JK

«Існують океани, річки, регіони [і] хранителі регіонів; місця збору (чандохи), священні місця, престоли [божеств] і божества престолів».

В шиваїстських текстах чандоха вживається як самдоха.22Всі манускрипти, крім С, подають sambhedāh,але ценевірно. Є припущення, що вони походять від кореня saṃdohā,але переписувач цього не зрозумів.

3. Чотири елементи

Амрітасіддхі 6.2 перелічує чотири фізичні елементи:

pṛthivyādīni catvāri vidhtāni pthak pthak ||6.2||

2a catvāri] C; tattvāni cett.

«Чотири [елементи] – земля і т.д. – розділені [диханням]».

В шиваїстській та інших індуїстських традиціях є п’ять первинних фізичних елементів. Тому наступні манускрипти замінюють чатварі (catvāri) – «чотири» на таттвані (tattvāni) – «елементи».

4. Кутагара (kūṭāgāra)

Цей термін дуже поширений у ваджраянських працях. Він позначає «багатоповерховий палац» в середині мандали (Регль, 2012:442). Його немає в шиваїстських текстах, і він не зустрічається в пізніших північно-індійських і непальських свідченнях Амрітасіддхі.

7.10ab kāmarūpe vased binduḥ kūṭāgārasya koṭare. |

10a °rūpe ] CM ; °rūpo JK

10b kūṭāgārasya ] C, _ūṭāgārasya M , kūṭādhāraṇya° J, kūṭādhārasya K

«Бінду спочиває в Камарупі (Kāmarūpa)23, у глибині багатоповерхового палацу».

5. Тріваджра (trivajra)

8.21 в С наводить три ваджри (vajras),тобто типову ваджраянську тріаду: кайя (kāya), вак (vāk) і чітта (citta).В інших джерелах тріваджранам вживається як тріварганам.

trivajrāṇā samāveśas tadā vai jāyate dhruvam ||8.21||

21c trivajrāā ] C; trivargāā M2 JK

«Сила всмоктування трьома ваджрами неодмінно зросте».

6. Трікая (trikāya)

Посилання на буддійське визначення трикомпонентного тіла зустрічається в більш пізніх джерелах:

sarvajñatva trikāyasya sarvajñānāvabodhakam |lakṣaa siddhacittasya jñātavya jñānaśālibhi ||29.2||

2a °kāyasya ] C2; °kālasya M , °kāryasya JK

2b °bodhakam ] CM2; °bodhanam JK

2c siddhacittasya ] C; siddhivit tasya JK

«Знаючиймаєволодітивсеосяжнимзнанням,якедаєповнерозуміннятрикомпонентноготіла.Цеознакатого,щомисленняопановане».

7. Будда(buddha)

ВіршівС, девживається (абовживалосяархетипічнеслово) buddha,зміненівбільшпізніхсвідченнях.

bindur buddha śivo bindur bindur vi uh Prajāpati | bindu sarvagato devo bindus trailokyadarpaa ||7.15||

15a buddha ] em.; vrddha C, ūrdhva сett.

«Бінду – цеБудда, бінду – цеШива, бінду – цеВішну, володартворінь, бінду – цевсюдисущийбог, бінду – цедзеркалотрьохсвітів».

32.3ab tāvad buddho 'py asiddho 'sau narasāriko mata |

3a buddho ] C; *ddho M2 , ⊔dvo J1 , siddho J2 , vaddho K

«Навіть Будда, доки він [залишається] недосконалий [за допомогою практики, викладеній в Амрітасіддхі], вважається земною людиною».

8. Свадхіштхана (svādhisthāna) йога

В Амрітасіддхідвічізгадується свадхіштхана (svādhisthāna) йога. Цей метод полягає в уявленні себе божеством і є основним у вченнях багатьох ваджраянських текстів (напр. Гухьясамаджа (Guhyasamaja) 7.2, де він називається свадхідаіватайога (svadhidaivatayoga),і Панчакрама (Pancakrama),третя крамаякого називається свадхіштханакрама (svādhisthānakrama)).У двох віршах Амрітасіддхі, поданих нижче, йдеться про те, що методи свадхіштхана йоґи неефективні. Щоб досягнути цілей йоґи, потрібно слідувати практиці, викладеній в Амрітасіддхі. Пізніші свідчення тексту не містять вірного розуміння поняття свадхіштханена йогена (svadhisthanena yogena)і говорять про те, що свадхіштхана (svādhisthāna) є другою з шести чакр системи, яка описується в багатьох текстах хатха-йоґи(але не в Амрітасіддхі, де немає згадок про чакри (cakras)). yogena в них замінена на margena, успробі використати цей термін для описання шляху в йогічному тілі.

svādhisthānena yogena yasya citta prasādhyate | śilā carvati mohena tṛṣita kha pibaty api ||8.9||

9a yogena ] C; mārgeṇa M2JK 9b yasya ] JK; yastuś C, yatna M ●prasā-

dhyate ] M2JK; prasādhyati C

«Той, хто намагається контролювати своє мислення за допомогою вигаданої самотужки йоґи, оманливо жує камінь і спрагло п’є небо».

svādhiṣ ṭhānena yogena na ksīyete guau nṛām |

asti mudrā viśeea Gurumukhābjasabhavā ||10.11||

11a yogena ] C; mārgeṇa M2JK

11b na ksīyete ] em.; na kṣīyate C, prakṣīyante M2, nākṣipeti JK ● guṇā ] M2; guṇau C, guṇo JK 11c viśeṣeṇa ] CJK; viśeṣād vā M2 11d guru° ] CJK; guror M2● °mukhābja° ] C; °vaktrābja°

M2 , °mukhāt tu JK ● °sambhavā ] JK; °sambhavāṃ C, °sambhavāt M2

«Дві[небажані]людськігуни(gunas)[раджас(rajas)ітамас(tamas)] неруйнуютьсявигаданоюсамотужкийогою. Існує особлива мудра (mudra)[для цього], народжена з рота-лотоса гуру».

Висновки

ТекстАмрітасіддхібув укладений в ваджраянському буддійському середовищі, і його цільовою аудиторією були інші буддисти Ваджраяни. Його вчення з’явилися пізніше в текстах хатха-йоґи у рамках багатьох небуддійських традицій. Однак це не означає, що сама хатха-йога – плід практики ваджраянських буддистів. Я вже писав в інших своїх роботах (наприклад, наводячи контраргументи Маллінсону, 2015), що аскети вдавались до практик хатха-йоґи задовго до їх кодифікації. Амрітасіддхі – перший текст, який перелічив багато окремих технік хатха-йоґи, а тому саме в ньому вперше з’явилися їх назви. Тому Даттатреяйогашастра (Dattatreyayogasastra) – перший текст, у якому практики хатха-йоґи фігурують під назвою хатха – включає техніки, описані в Амрітасіддхі: махамудра (mahamudra), махабандха (mahabandha), махаведха (mahavedha) (з незначними відмінностями в методиці). Крім цих фізичних практик, Даттатреяйогашастра (Dattātreyayogaśāstra) також переймає з Амрітасіддхі теоретичну доктрину чотирьох авастх або стадій йоґи, і показує, що вплив Амрітасіддхі був більш ніж лише термінологічним.24

Оскільки вони наслідують традиції 84 сіддх, вчені встановили зв’язок між ваджраянськими буддистами і йогами традиції натхів 25, з якими давно асоціювалася практика хатха-йоґи. Походження Амрітасіддхіз Ваджраяни та його цитування в більш пізніх текстах хатха-йоґи, деякі з яких є надбанням традицій натхів, становлять першу відому доктрину для підтвердження цього зв’язку і стимулюють його подальше дослідження.

CвідченняАмрітасіддхі

Манускрипти, які співставлялися

● (С) Бібліотека національностей Палацу культури національностей, Китай. No. 005125 (21). Папір. Непальська і тибетська (письмо і курсив).

● Махараджа Ман Сінг Пустак Пракаш (Maharaja Man Singh Pustak Prakash), Джодхпур

1. (J1) 1242. Папір. Деванагарі.

2. (J2) 1243. Папір. Деванагарі.

● Непальсько-німецький проект зі збереження манускриптів (Nepal-German Manuscript Preservation Project). Всі під назвою Амрітасіддхі.

1. (К1) Е655/39. Папір. Деванагарі.

2. (К2) Е1501/11. Папір. Деванагарі.

3. (К3) Н232/37. Папір. Неварі.

4. (К4) Е68/7. Папір. Деванагарі.

5. (К5) Н233/6. Папір. Неварі.

Ранній і сильний зв’язок між буддійськими і натхівськими традиціями сіддхвстановив Шастрі (1956, перше видання 1937). У матеріальних свідченнях, які датуються X–XIV ст. і походять з місцевостей Конкан і Кадрі в Карнатаці (Буйе, 2008: ч.4) і Панхале Каджі в Махараштрі (Дешпанде, 1986), також є вказівка на звязок між ваджраянськими буддистами і натхами та на можливе місце написання Амрітасіддхі. Вірупа (virupa) або Вірупакша (Virupaksa), якому приписуються вчення в колофоні манускрипту, є у всіх тибетських переліках сіддх, у двох ранніх групах дев’яти Натх Декану і Конкану, Телугу Наванатачарітра (Navanāthacaritra) Гуарани (XV ст.) і Кадаліманджунатхамахатмя (Kadalīmañjunāthamāhātmya) (XVII ст.). Але його немає в жодній наступній групі Натх, а текст початку XVII ст., тибетська Таранатха (Tāranātha),говорить, що Вірупа жив у Махраті, тобто Махараштрі (Темплеман, 1983: 18).

● (М) Державна бібліотека східних манускриптів, Майсур. D- (ff. v-v). Пальмовий листок. Грантха.

Інші співставлені свідчення

● (Y) Йогачінтамані (Yogacintāmai), ред. Харідас Шарма (Haridās Śarmā), Calcutta Oriental Press, без дати.

● (H J) Хатхапрадіпікаджйотшна (Haṭhapradīpikājyotsnā)–Брахмананда (Brahmānanda), алочанатмарк самскаран (ālocanātmak sa skaraṇ) ([хінді), ред. Свамі Махешананд (Svāmī Maheśānand), д-р Бабурам Шарма (Dr Bāburām Śarmā), Джнанашамкар Сахай (Jñānaśamkar Sahāy), Равіндранатх Бодхе (Ravindranāth Bodhe). Лонавла (Lonavla): Kaivalyadhām S.M.Y.M. Саміті, 2002.

Ще не співставлені манускрипти

1. Державна бібліотека Східних манускриптів, Майсур. D- 4341. Папір. Грантха.

2. Державна бібліотека східних манускриптів, Майсур. R-2881 (n). Пальмовий листок. Грантха. Неповний текст.

3. Бібліотека 75278, Адяр. Пальмовий листок. Грантха.

4. Східний інститут 7970 (b), Барода. Пальмовий листок. Грантха.

Посилання на джерела

Першоджерела

Амараугхапрабодха (Amaraughaprabodha) Горакшанатха (Goraksanātha), ред. К. Маллік (K. Mallik) в «Сіддха Сіддханта Паддхаті та інші праці йогів натхів» (The Siddha Siddhānta Paddhati and Other Works of Nath Yogis). Пуна: Poona Oriental Book House, 1954.

Кадаліманджунатхамахатм’ям (Kadalīmañjunāthamāhātmyam), ред. Самбху Шарма Кадава (Śambhu Śarmā Kadava). Каші: Горакша Тілла Йога (Goraksa Tilla Yoga). Прачаріні, 1957.

Кубікамататантра (Kubjikāmatatantra), версія Кулалікамная (Kulālikāmnāya), ред. Т. Гудріаан (T. Goudriaan) і Дж. Е. Шотерман (J. A. Schoterman). Ляйден: E. J. Brill, 1988.

Гух’ясамаджатантра (Guhyasamājatantra), ред. Юкеі Матцунага (Yukei Matsunaga). Осака: Toho Shuppan, 1978.

Горакшайогашастра (Goraksayogaśāstra).Національні архіви Катманду, 5–332 (Непальсько-німецький проект зі збереження манускриптів 24/44).

Горакшашатака (Goraksaśataka). Державна бібліотека східних манускриптів, Мадрас. MS No. R 7874. Горакхбані (Gorakhbānī), ред. П. Д. Бадатхваль (P. D. Badathvāl). Праяг: Hindī Sāhity Sammelan, 1960.

Гхерандасамхіта (Gherandasamhitā), ред. і пер. Дж.Маллінсон (J. Mallinson). Нью-Йорк: YogaVidya.com, 2004.

Чхандогья Упанішада (Chāndogya Upanisad), ранні «Упанішади». Анотації та переклад, ред. і пер. ПатрікОлівелле(Patrick Olivelle).Нью-Йорк,Окфсорд: Oxford University Press, 1998.

Даттатреяйогашастра(Dattātreyayogaśāstra). НевиданаверсіяДжеймсаМаллінсона. 26

Наванатхачарітра(Navanāthacharitra),Гаурана(Gaurana),ред.К.Рамакрішная(K. Ramakrishnaiya).СеріїТелегуМадраськогоуніверситету, No.7.Мадрас, 1937.

Нетратантра (Netratantra)з коментарями (Uddyota) Кшемарая (Ksemarāja), ред. Мадхусудан Каул Шастрі (Madhusūdan Kaul Śāstrī). KSTS.46. Шрінагар, 1926.

ПанчакрамавПанчакрамі (Pañcakrama): Критичне видання санскритського і тибетського текстів зі спискои віршів і Факсимільне видання санскритських манускриптів, ред. Кацумі Мімакі (Katsumi Mimaki) і Тору Томабехі (Toru Tomabechi). Токіо: Центр вивчення східно-азіатської культури при ЮНЕСКО, 1994.

Йогачінтамані (Yogacintāmani),Шиванандасарасваті (Śivānandasarasvatī), ред. Харідас Шарма (Haridās Śarmā). Калькутта: Calcutta Oriental Press. Без дати публікації.

Вівекамартанда (Vivekamārtanda) Горакшадеви (Goraksadeva). Бібліотека східного інституту в м. Барода. No. 4110.

Хатхапрадіпіка (Hathapradīpikā), Сватмарами(Svātmārāma), ред. Свамі Дігамбарджі (Svāmī Digambarjī) і д-р Пітамбар Джха (Dr Pītambar Jhā). Лонавла: Kaivalyadhām S.M.Y.M. Саміті, 1970.

Хатхапрадіпікаджйотшна (Hathapradīpikājyotsnā),Брахмананда (Brahmānanda), алочанатмак самскаран (ālocanātmak samskaran) (хінді), ред. Свамі Махесананд (Svāmī Maheśānand), д-р Бабурам Шарма (Dr Bāburām Śarmā), Джнянашамкар Сахай (Jñānaśamkar Sahāy), Равіндранатх Бодхе (Ravindranāth Bodhe). Лонавла: Kaivalyadhām S.M.Y.M. Саміті, 2002.

Додаткова література

Бірч, Джейсон (Birch, Jason), 2011. «Значеннясловахатха(hatha)враннійхатха-йозі» (The Meaning of hatha in early Hathayoga),ст. 527–554вжурналіJournal of the American Oriental Society, 131.4.

Бюнеманн,Гудрун(Bühnemann, Gudrun), 2000. «Іконографіяіндуїстськихтантричнихбожеств,томI. ПантеонМантрамаходахні(The Iconography of Hindu Tantric Deities volume I. The Pan-theon of the Mantramahodadhi).Гронінген: Egbert Forsten.

Годе, П. К. (Gode, P. K.), 1954. Дослідженняісторіїіндійськоїлітератури,том2 (Studies in Indian Literary History Vol. II).Мумбаї: Bharatiya Vidya Bhavan.

Ісааксон, ХарунагаіСферра, Франческо (Isaacson, Harunaga & Sferra, Francesco), 2014. The Sekanirdeśa of Maitreyanātha (Ad-vayavajra) with the Sekanirdeśapañjikā of Rāmapāla.Критичене видання санскритських і тибетських текстів з перекладом на англійську і відтворенням манускриптів (MSS). Співавтори: Клаус-Дітер Матес (Klaus-Dieter Mathes) і Марко Пассаванті (Marco Passavanti).Serie Orientale Roma fondata da Giuseppe Tucci, № 107.Неаполь: Universita degli Studi di Napoli “L’Orientale”.

Маллінсон,Джеймс(Mallinson, James), 2011. «Nāth Sampradāya»,вступнесловодоЕнциклопедіїіндуізмувидавництваBrill (Brill’s Encyclopedia of Hinduism),том3,ред.КнутA.Якобсен(Knut A. Jacobsen),ст. 407–428.Ляйден: Brill.

----------------.2015. «Шактизміхатха-йога» (Śāktism and Hathayoga),ст.109–140в«Традиціїбогиньутантричномуіндуізмі» (Goddess Traditions in Tantric Hinduism),ред.БджарнеВернікеОлесен(Bjarne Wernicke Olesen).Лондон: Routledge.

------------------. Готуєтьсядодруку. «Йога і секс: Для чого служить Ваджролі-мудра (Vajrolīmudrā)?» (Yoga and Sex: What is the Purpose of Vajrolīmudrā?)у«Йогавпроцесітрансформації»(Yoga in Transformation),ред.ФіліпМаас(Philipp Maas).Відень: V&R unipress.

Рейгл,Девід(Reigle, David), 2012. «Калачакратантрапросадхануімандалу» (The Kālacakra Tantra on the Sādhana and Mandala),ст. 439–463вжурналіJournal of the Royal Asiatic Society, № 3, 22, 2.

Сандерсон, Алексіс (Sanderson, Alexis), 2009. «Період Шаіви» (The Śaiva Age), ст. 41–349 в «Зародження та розвиток тантризму» (Genesis and Development of Tantrism), ред. Шинго Еіну (Shingo Einoo). Токіо: Інститут cхідної культури, Токійський університет.

Шастрі, В. В. Рамана (Sastri, V. V. Ramana), 1956. «Доктринні культура і традиції Сіддх» (TheDoctrinalCultureandTraditionoftheSiddhas), ст.300–308 в «Харідас Бахаттачаря» (HaridasBhattacharyya) (ред.). «КультурнаспадщинаІндії» (The Cultural Heritage of India),том4: «Релігії».Калькутта:ІнституткультуриРамакрішни(The Ramakrishna Mission Institute of Culture).

Шеффер,КуртісР. (Schaeffer, Kurtis R), 2002. «Досягненнябезсмертя:віднатхіввІндіїдобуддистівуТибеті» (The Attainment of Immortality: from Nāthas in India to Buddhists in Tibet),журналJournal of Indian Philosophy,т. 30, No. 6.Нідерланди: Springer.

Посилання

1До наших читань нас приєдналися Сем Граймс, Дівакар Ачар’я, Камілло Формігатті, Ананд Венкаткрішнан і Пол Герстмайр. Я вдячний їм за цінні коментарі.

2Єдина відома мені згадка про текст (крім тих, що в каталогах манускрипту), яка передувала статті Шеффера, зустрічається у Годе 1954: 22 з цитатами з Yogacintāmani.

3Шеффер (2002: 517) говорить, що в колофоні манускрипту зазначена дата, яка «може бути прочитана як 1159 р. н. е.». Прочитання чітке: ekāśītijute [°jute –це неварський рукописний діалект санскриту °yute] śāke sahāsraike tu phālgune | kr.s.nā.s.tamyā.m. samāpto 'yam. krtvām.rtasiddhir. mayā || (f. 37v). Восьмий день двох темних тижнів місячного місяця Phālguna у Śāka відповідає 2 квітня 1160 р. н. е. (згідно з розрахунком http://www.cc.kyoto-su.ac.jp/ yanom/pancanga/). Тибетський колофон манускрипту вказує на те, що тибетський переклад належить «Монаху з Бя [община]» (Bya ban de) Пад ма‘од зер, який працював наприкінці XI ст. Дата створення тексту, наведена в ньому, передує даті появи самого манускрипту.

4Як вказано в тибетському колофоні манускрипту, це переклад іншого варіанту санскритського тексту, а не того, що подано в манускрипті. В деяких частинах, наприклад, 7.10 і 7.26, переклад відповідає тексту, знайденому в інших свідченнях, але не в С.

5Детальніше ці свідчення наведені в кінці статті.

6Існує 35 вівек у пекінському манускрипті та 38 в інших. Наведена тут нумерація віршів відповідає порядку віршів у С (в ній немає нумерації).

7Вівеки 19–35 розбиті на короткі розділи, присвячені різним темам. У першій вівеці (10–13) наведений перелік тем, про які йдеться у тексті, послідовно до 19-ї вівеки і далі у довільному порядку. Щоб переконатися, потрібно провести більш грунтовний аналіз. Але цілком ймовірно, що принаймні деякі з останніх вівек були додані пізніше.

8Крім частки «хатха-йога», яка зустрічається в ранніх роботах Ваджраяни (Бірч 2011:535–536) і її вченнях, що стали основою більш пізніх текстів хатха-йоґи,вАмрітасіддхінемає згадки про хатху як метод йоґи.Про цей парадокс йтиметься в наступних публікаціях.

9Йогачінтамані (Yogacintāmani)ст. 13 [AS 6.11, 6.13], ст. 26 [14.4, 14.8–12, 14.16с-19d], ст. 34 [7.25, 7.15, 7.18, 7.8–9, 7.12, 7.5, 7.2cd, 7.3cd, 7.6–7.7, 16с–17d, 7.19ab, 7.17cd, 7.20–24], ст. 39 [32.3–4], ст. 40. [33.1, 34.1], ст. 101 [6.10], 107 [3.1–4, 4.1а–4.2b, 4.4c–4.12d], ст. 112 [5.1, 5.3–4], ст. 213 [25.3c–4d, 26.1–2, 27.1, 28.1, 29.1, 31.3c–4b, 31.5ab, 31.5c–7b (із суттєвими відмінностями), 31.8c–9b, 3.10, 3.12], ст. 218 [15.3a–4b, 16.1ab, 16.2a–3b, 17.1, 17.2ac (з відмінностями), 17.3, 18.1–5, 19.1ab].

10Хатхапрадіпікаджьотшна (Hathapradīpikājyotsnā) ad3.100 [AS 7.8c–9d, 7.12, 7.5a-, 7.2cd] і 4.1 [AS 33.1, 32.3–4, 7.23, 34.1, 7.17, 7.20, 7.6с–7d, 7.16cd].

11AS 6.7a–6.8b = GŚ 34a–35b.ЦейвірштакожєвGherandasamhitā 5.62.

12AS 7.16–20 ≈ VM 90–92.

13AS 16.1c–2b, 11.3, 11.9cd, 11.3cd, 14.6, 13.5cd, 13.7cd, 19.2 = AP 20, 29, 32cd, 37ab, 38, 39cd, 40ab, 45.

14AS 3.1, 6.11ab, 11.4 = GYŚ 5, 13ab, 17.

15AS 1.15b–1.16d, 1.17c–1.18b, 1.19ab, 3.1–4, 4.3–4, 11.1ab, 11.3cd, 11.4bc, 11.5ab, 11.6, 11.7cd, 12.6, 15.1, 16.1–3, 19.2 = ŚS 2.1b–2.2d, 2.3, 2.4ab, 2.6c–9, 2.11–12, 4.28cd, 4.27ab, 4.27dc, 4.28ab, 4.31, 4.34cb, 4.38, 5.13, 5.17c–5.20b, 3.31.

16AS 11.3, 11.9cd, 19.2 = HP 3.9, 3.13cd, 4.69.

17Це ślesa.: ākāśapatha може також означати «сонячну орбіту в небі».

18Детальніше про kūtāgāra див. нижче, ст. 9

20ДДетальніше щодо чотирьох видів насолод див. Ісааксон і Сферра, 2014.

21Сандерсон 2009:180 н.436

22Сандерсон: «Така заміна початкового ch- на s-/ś-, мабуть, походить зі східного індіанізму».

23Махамудратілака(Mahāmudrātilaka) (чорновевидання Staatsbibliothek zu Berlin Preuss. Kulturbesitz Orientabteilung Hs. or. 8711, 17 verso) міститьвказівкунате, щотілеснакамарупа(Kāmarūpa)розташованаміжбровами.

24Даттатреяйогашастра (Dattatreyayogasastra)є Вайшнавською працею, але вчення про махамудру (mahamudra)пов’язує з Бхайравою (вірш 132). Серед інших практик хатха-йоґи, описаних у ній,є також ваджролімудра (vajrolimudra),техніка втягування уретри, яка допомогає досягнути майстерності контролю бінду(публікації Маллінсона). Її назва характерна для ваджраянського буддизму. Амрітасіддхітакож припускає, що практика ваджролі (vajroli) була вперше кодифікована саме у ваджраянському тексті.

25Цього немає в ранніх текстах, тому, щоб уникнути непорозумінь, я використовую слово «натх» (Nath), посилаючись на аскетів, яких зазвичай називали йогами (yogisaбоjogis)в текстах і нотатках подорожніх, а також на тих, чиї традиції, за винятком ліній Канхапа (Kanhapa) або Кшначарья (Ksnacarya), були згруповані не пізніше XVI ст. у дванадцять пант (panths)або родоводів. Детальніше про Натх Сампрадая (Nath Sampradaya) чит. Маллінсон, 2011.

26Це видання б

Про нові переклади наукових статей, присвячених йозі в рамках проекту «YogaScience», можна дізнатися, підписавшись на наш канал в месенджері Telegram з мобільних телефонів і ПК – telegram.me/YogaScience та на сторінці Української федерації йоги (УФЙ) у Facebook – facebook.com/Ukrainian.Federation.Yoga
Бажаєте дізнатись більше та записатись на заняття?

Протипоказання до занять йогою